Діяння пастки на спори
Моніторування затвердіння спор сумчастих грибків  Leptosphaeria maculans та L. biglobosa провадиться безперервно від 1 вересня до 30 листопада (осінний період) та від 1 березня до 31 травня (весняний період) шляхом застосування семиденних волю- метричних пасток для спор (Burkard Manufacturing Inc., Великобританія, а також Lanzoni, Італія). Пастки активно усмоктують повітря (10 м3/год.) разом із спорами та пилком рослин, які пізніше осідають в середині пастки на стрічці, покритій вазеліном. Ця стрічка прикріплена до барабана, який обертається із швидкістю 2 мм за годину. Через тиждень стрічка виймається з барабана та ріжеться на відрізки довжиною 48мм, що відповідає 24 годинам роботи пастки. Спостереження спори під мікроскопом дозволяє встановити, якого дня та о котрій годині спори знаходилися в повітрі. Знаючи швидкість плину повітря, можна з великою точністю виявити затвердіння спор у 1 м3 повітря. Величина 1 на рисункові (вісь ОУ) означає, що даного дня (вісь ОХ) у кожному кубічному метрі повітря знаходилась одна спора; величина 100 показує, що в кубічному метрі повітря було аж 100 спор.
Використовувані нами волюметричні пастки виловлюють спори різних гатунків грибків та пилку рослин. Спори L. maculans та L. biglobosa мають характерну форму та визначений розмір, у зв’язку з чим їх порівняно легко розпізнати в гущі інших спор. Аскоспори обох гатунків є схожі, тому мікроскопічні спостереження не да.ть можливості встановити, котрий гатунок спор знаходиться в повітрі (це може бути один з наведених вище гатунків, чи обидва в різних пропорціях відносно себе).
Локалізація пасток на території Польщі:

Своїм діянням пастки охоплюють більшість регіонів інтенсивного вирощування рапсу в Польщі:
  1. Надморський регіон (пастка знаходиться: Дослідна станція оцінки підвидів у Рарвині-біля-Каменя-Поморського);
  2. Поєзєже-Поморське і Поморсько- вармінський регіон (Дослідна станція оцінки підвидів у Радостові-біля-Тчева);
  3. Мазурсько-бєлостоцький регіон (Агро-Фундуш Мазури у Дрогошах-біля-Кентшина);
  4. Великопольща (Інститут генетикирослин ПАН у Познані);
  5. Куяви та Мазовше (Дослідна станція оцінки підвидів у Глембокому-біля-Крушвиці);
  6. Судецький регіон – воєводство Дольносьльонське (Дослідна станція оцінки підвидів у Тарнові-біля- Зомбковиць-Дольносьльонських)
  7. Судецький регіон – воєводство Опольське (РРНіU “Аренда” у Харбелині-біля-Глухолазів);
  8. Любусько-Дольносьльонський регіон(Інститут захисту рослин, відділ у Сосьницовицях-біля-Глівіц);

  1. Краківсько-сандомирський та ський регіони (Красне-біля-Жешова, Підприємство агробіології та захисту навколишнього середовища UR у Же шові);
  2. Люблінсько-Замойський, Мазовецько- Підляшський та Лодзинсько-Вєлюнський регіони (Інститут вирощування, угноєння та грунтознавства в Пулавах).

Радіус прогнозування з використовуванням даної пастки опрацьовано на підставі кліматичних регіонів Польщі (Вишневський та Хехловський, 1987) з особистою по- правкою у випадку розташування двох пасток у одному і тому ж регіоні чи розта- шування пастки на межі кількох регіонів.

Вишневський В., Хелховський В. (1987). Кліматичні регіони. У: “Гідрологічний атлас Польщі”. Гео-логічне видавництво. Варшава.

Моніторування спілості плодового тіла грибка

Пікнидії – це плодові тіла конидіальної стадії, в яких зріють конидіальні плодові тіла, котрі не здатні уражати рослин на віддалених плантаціях. Для творення мішкових (сумчастих) спор потрибни псевдотеки – спори мішкової стадії. Їх зрілість позначається класами А – Е. Найбільшу шкідливість завдає клас Д, який позначає плодові тіла, що містять в собі зрілі мішкові спори. Після дощу вони вивільняються назовні і вже здатні уражати рослини рапсу. На додаток до моніторування затвердіння мішкових спор грибків L. maculans i L. biglobosa в повітрі в межах програми SPEC провадилося спостерігання за зрілістю плодових тіл грибка, які розвиваються на стерні рапсу. Дослідження провадили в 44 місцевостях:

  • воєв. Дольносьльонське: Тарнув, Злоти Поток;
  • воєв. Куявсько-Поморське: Глембоке, Накло;
  • воєв. Люблінське: Безек, Лєсьньовіце, Пулави;
  • воєв. Любуське: Малишин, Шпротава;
  • воєв. Лодзинське: Косьцєжин, Масловіце, Скєрнєвіче, Валєвіце;
  • воєв. Малопольське: Вєлічка;
  • воєв. Мазовецьке: Радом, Радзикув, Седльце;
  • воєв. Опольське: Намислув, Харбелин;
  • воєв. Підкарпатське: Красне;
  • воєв. Підляшське: Лиски, Сувалки;
  • воєв. Поморське: Радостово;
  • воєв. Сьльонське: Сосновець, Сосьніцовіце, Завада, Жори;
  • воєв. Сьвентокшиське: Модлишевіце
  • воєв. Вармінсько-Мазурське: Бяла-Піска, Дрогоше, Вроциково;
  • воєв. Вєлькопольське: Баборувка, Бєляви, Цереквиця, Єрка, Павловіце, Піла, Поз- нань, Стшалково, Щоджиково;
  • воєв. Західнопоморське: Кодромб, Рарвіно.

Результати, що стосуються визрівання плодових тіл у тридцяти чотирьох місцево- стях, подані у вигляді пунктів на карті в розділі “Досягнення”. Наявність псевдотек класу Д свідчить про погрозу вирощування рапсу в даному районі. В дослідах зрілості плодового тіла грибка беруть участь численні приватні особи, які зробили приступними свої власні рільничі господарства та городи, експериментаторські станції підвидів COBORU, станція вирощування рослин в Стшельцях (відділ у Малишині), дослідні станції IGR PAN, ZBŚRIL PAN та IUNG, Екологічна станція UAM, а також засоби сільськогосподарського консультування на Мазовші та у воєводствах Сьвентокшиському і Лодзинському.